The Thursday Book: January 2020

Що почитати у січні? Кілька цікавих варіантів є :)

1

“Let’s be reasonable and add an eighth day to the week that is devoted exclusively to reading’’, - говорить Данем у своєму дебютному романі і з нею складно не погодитися.

Почнемо з того, що про книгу я дізналася у якості рекомендації від Тейлор Свіфт, подруги авторки, а не прихильників «Дівчат», тому не скажу, якою мірою книга перегукується з серіалом.

«Молода жінка розповідає тобі, чого вона «навчилася» - слоган книги, і він правдивий. Тут і спогади з дитинства, і перше кохання, багато про проблеми, з якими у 25+ стикаєшся у сучасному світі. І для дівчат ця книга може стати свого роду медитацією: уявне місце сили, щоб підживитися, наповнитися і відновитися, адже Лена пише, що якби ми просто хотіли бути щасливими, це  б легко; але ми хочемо бути щасливішим за інших, а це уже складніше.

2

Красиво, сумно, трагічно. Одна з тих книг Ремарка, від якої хочеться тікати в обійми лютого, кутаючи в шарф лице. Ти читаєш і часом підмиває зриватися на крик, бо усе надто схоже на сни, від яких мокрі щоки вранці. Ця історія була розказана Шварцем випадковому перехожому одної ночі в Лісабоні ... історія стосунків Йосипа і Хелен, які, будучи чоловіком і дружиною довгий час, по-справжньому близькими один одному стали лише після багаторічної розлуки.

Емігрантське безумство змушує героя ризикнути усім, що має. І він знаходить те, що шукав. Хелен також ненавидить усе, пов'язане з нацизмом. Вони тікають, але Хелен залишиться поруч з чоловіком до кінця, до самого кінця.

Ця історія у якийсь момент, ніби теплий пестливий промінь сонця, що може наповнювати світлом, а ближче до фіналу готовий спопелити ваше серце.

3

Особлива одразу з декількох причин для мене книга. Попри те, що вона дитяча, кожен дорослий знайде у ній щось своє.

Ідеально підходить, якщо настрій – зібрати усі речі і побувати в горах чи біля моря (як герої історії) і тужити, ніби будучи в море кинутим. Взявши квиток лише в один кінець, аби осінь стала улюбленим кольором. Певно, усі когось чи щось важливе втрачають без особливих на те причин. Ось і Мумі-тато переживає щось на зразок кризи середнього віку, вирішивши, що розмірене життя у Долині - не для його бунтівної душі.

Мумі-сім'я пакує речі і вирушає жити на острів з маяком, серед бурхливого моря. У результаті маємо зворушливу історію, пронизану чарами і затишком, де Мумі-мама облаштовує маленький сад, попри те, що його злизує безжальне море, а інші члени родини остаточно дорослішають.

Читається легко, приємно. Історія повчальна і щемлива. 

4

Чи може книга бути заворожуючою і разом з тим таємничою? Роману «Мелодія кави у тональності кардамону» української письменниці Наталії Гурницької це вдалося (ще б пак, авторка пропрацювала над ним десять років). Більш того: не так давно вийшов тизер українського-польського серіалу «Кава з кардамоном» за мотивами роману. 

«Мелодія кави у тональності кардамону» – це історична драма, бекграундом якої взято Львів середини XIX століття, на тлі якого розгортається історія кохання сироти Анни та одруженого польського шляхтича Адама (певно тому і цілий серіал, а не просто фільм, бо ж класика жанру). 

І справді, подій тут багато: читачу майже не вдасться занудьгувати, хоч ідея по суті не нова: любов і прийняття (або неприйняття). У авторки вийшла цікава книга з ефектом повного занурення у епоху (роки клопітких досліджень у архівах точно не були марними). Роман, що позиціонується як жіночий таїть на своїх сторінках і філософські підтексти, і добре прописані психологічні тонкощі щодо різниці у віці героїв; подекуди навіть брутально правдиво, але без зайвого моралізаторства. Від останніх сторінок мені дуже щемило серце.

5

Емілі Бронте у «Грозовому перевалі» вдало передала враження від краси Йоркшира і результати власного перегляду літературних канонів романтизму як стилю і готичного роману як жанру, переповівши історію родини Хіткліф.

У романі доволі вдало передано атмосферу грозової бурі і читач опинається у її епіцентрі, однак усе це лиш передмова, адже на фоні проливного дощу відбувається розгул істинного зла, а примхливі джентльмени і горді дівчата, хоч і прагнуть пізнати прекрасне почуття, насправді взаємно жорстокі один до одного.