Майже весна :)

Читала учора «Магію ранку» Елрода, а там про «старый, потрепанный багаж», тобто «страхи и тревоги из дня вчерашнего в день сегодняшний»

І я думаю, що як би сильно ми не заблукали, не загубилася у лабіринтах зими, зустрічати весну будемо легко вбраними, без непотрібного багажу.

Буває так: страшенно хочеш прочитати якусь книгу, а потім Всесвіт чує і її тобі дарує 😊

Завдяки чудовим @kniging_ukraine, до моїх рук потрапив роман Ольги Семиляк @olimpiasem «Людина без людей» від @akademiapc (який зацікавив мене ще тоді, коли був міні-романом «Куди покаже флюгер» та переміг на конкурсі «Гранослов-2017»). Авторка назвала його «розповіддю в етюдах» – і це один з моїх улюблених жанрів, бо я обожнюю історії клаптиками. Вони ніби ковдра за технікою печворк, що огортає, поглинає і заколисує.

Уже у передчутті пірнання у глибини роману, огляд на який з’явиться у блозі вже у березні.

Орхідеї – це медитація на весну. Так і запишіть